Скажіть люди, що за зима?
Крапа дощ, знов снігу нема
Несу з лісу, я ялинку
За плечима, ще й Яринку.
Потонув чобіт, в багнюці
А я ж казав тїй тварюці
Краще б вдома почекала
Ревнувала, верещала
Нагадала, що колись
В тому році похваливсь.
Що ялинки пишні, славні
Так сподобались Світлані
Тоді приліз в рваних трусах
Помаду вздріла на вустах
Викручувавсь, аж побілів
За гріх - зізнатись не посмів
Збрехав, від вовків ховались
Під страхом же обіймались.
Не подумав, пішла нині
Не відмовлю ж господині
Бо боюсь, як кум узнають
Мене й Свєтку розстріляють
Хоча й ноша завелика
І червона в мене пика
Та тепер я маю мовчати
Сім`ю ж не хочу втрачати
17.12.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2019
автор: Ніна Незламна