Ще колись у давнину
Брали мене на війну,
Щоб військовим дух підняти
Чи до бою всіх скликати.
Брали палички малі
Й вибивали ними дріб
Чи на марші, чи в строю,
Був я завжди у строю.
Я і нині та потрібний:
У оркестрі незамінний.
Є сім"я велика в мене -
Це музичні інструменти,
Всі брати мої і сестри,
Батько - диригент-маестро.
То ж ніколи сумувать
...( барабаном) мене звать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858459
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 19.12.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський