Зима дощами випадала,
У тих дощах губились дні,
Мені любові було мало,
І мало слів, і мало снів.
Я так скучала за тобою,
Що гірко плакала зима,
Здається тихою сльозою
Ставала часом, я сама.
Аби десь там, в твоєму світі,
Упасти з хмари на чоло,
Ти йтимеш далі, не помітиш,
Зима, дощі, вже все було.
Все пережите і забуте,
На серці легко, без тривог,
Любов – лише моя спокута,
З дощем зимовим діалог.
(с) Надія Семена
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858362
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2019
автор: Надясемена