Щось на душі нахмарило з учора,
А я не можу вже спокійно спать:
У нашому містечку санаторнім
Дерева гарні почали пилять.
Запитую - навіщо? Під Європу -
Відповідають пильщики, як є.
І знов душа, уражена ропою,
Мені ніяк спочинку не дає.
То я кричу - отямтесь, добрі люди!
Дерева рідні треба берегти.
Плекаймо світ, бо й з нами таке буде,
Спилявши, кинуть у чужі світи.
Та гей! - Не згине вікове коріння,
Орелі чистота, Дніпра блакить.
І дихатиме ненька Україна,
Земля козацька буде зеленіть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858161
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.12.2019
автор: Іван Демченко