НЕ МАЄМО ПРАВА НЕ ЗНАТИ

В  епоху  зростання  Вселенської  Смути  –  
Стираються  межі,  тане  основа…
І  так  легко  буває  себе  обманути
Підміною  значення  слова:

Достатньо  навісити  гарну  наклейку,
І  корч  напівгнилий  стає  «Евкаліптом»!
Брехня  прикривається  лагідним  «Фейком»!
Війну  називають  «Локальним  конфліктом»!...

Чи  маємо  право  ходити  кругами?
В  пісок  головою,  як  страуси  Нанду?
Хто  змушує  нас  жонглювати  словами,
Ховаючи  болісну  правду?

Ми  маємо  право  не  вміти  стріляти,
Не  кидатись  в  річку  без  броду,
Але  ж  ми  не  маємо  права  не  знати,
Хто  ми  і  звідки  ми  родом!

«Конфлікти»,  ймовірно,  забудуться  згодом…
Війну  –  неможливо  забути!
Не  маємо  права  не  бути  народом!
Не  маємо  права  не  бути!

Бо  там,  де  брехня  не  набила  оскоми,
Де  хавають  фейко-новини,
Там  згодом  пливуть  по  морю  людському
Не  фейкові  домовини…

Чому?  Чому,  де  раніше  були  наші  хати,
А  потім  з’явились  редути,
Сьогодні  –  хрестів  частоколи?
Не  маємо  права  не  знати!
Не  маємо  права  забути
Ніколи!
Ніколи!
Ніколи…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858081
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2019
автор: Анатолій Планіда