Переклади поезій Сергія Терсімонова 5. Австралія

АВСТРАЛІЯ
Австралія  –  лиш  крок  за  двері  –
В  колючі  зарості  акації…
Я  вірю  Лоусону  Генрі,
«Оракул  знав  ці  ситуації»,

У  нас  зима,  а  там  –  природа:
Землі  там  інша  половина.
Там  кенгуру,  і  там  –  свобода!
В  ті  чари  змалку  я  поринув.

А  друзям  снилась  мрія  ближча,
Та  все  відносно,  що  уявне:
До  мушкетерського  Парижа
В  століттях  –  відстань  нездоланна.

Я  ж  марив  лиш  про  рай  овечий  –
Душі  дитячій  треба  мало,  –
Я  свег  закинув  би  на  плечі  –
Ярмо  совітське  не  давало.

Як  Алан  Маршал,  не  байдужим
З  природними  моїми  даними,
Був  до  стрибків  через  калюжі,
Та  що  поробиш  з  океанами?..

Дитинство  мрійне  не  вернеться,
Тюремщиків  розбіглась  зграя,
Та  досі  втеча  не  вдається  –
Тягар  кайданів  ще  тримає.

А  там  десь,  всупереч  акулам,
Хлопчиська  цілий  рік  купаються,
А  тут,  під  труб  фабричних  дулом,
Не  чую  рук  –  не  покладаються.

Як  нерозв’язану  проблему
Австралію  залишу  сину
І  буду  жити  хоч  би  з  ему  –
Відкрию  ферму  страусину.

©Тетяна  Лавинюкова  переклад  вірша  Сергія  Терсімонова  2019

АВСТРАЛИЯ
Австралия  стоит  за  дверью:
Рванешь  —  и  в  заросли  колючие…
Я  Генри  Лоусону  верю,
«Оракул  знал  такие  случаи»,

У  нас  зима,  а  там  —  природа:
У  них  другое  полушарие.
Там  кенгуру,  и  там  —  свобода!
И  окунулся  в  эти  чары  я.

Друзья  мечтали  жить  поближе,
Но  блажь  —  воображенье  скромное:
До  мушкетерского  Парижа
В  веках  —  дистанция  огромная.

А  мне  попасть  бы  в  рай  овечий  —
Душа  немного  просит  детская,  —
Я  взгромоздил  бы  свэг  на  плечи,
Да  не  дает  ярмо  советское.

Алана  Маршала  не  хуже,
С  природными  моими  данными,
Умел  я  прыгать  через  лужи  —
Но  что  поделать  с  океанами?..

Прошло  мечтательное  детство,
Давно  сбежали  надзиратели,
А  мне  не  удается  бегство  —
Оковы  веса  не  утратили.

А  где-то,  вопреки  акулам,
Ребята  круглый  год  купаются,
А  тут,  под  труб  фабричных  дулом,
Не  чую  рук  —  не  покладаются.

Как  нерешенную  проблему
Австралию  оставлю  сыну  я,
И  буду  жить  хотя  бы  с  эму  —
Открою  ферму  страусиную.

©  Сергей  Терсимонов

Історія  створення  перекладу

Переклади  віршів  Сергія  Терсімонова  (1953-2012)  зробила  до  дня  пам'яті  поета.  Для  колег  та  гостей  слова  з  передмови  до  книги  "Сатира  на  полмира":

До  Вашої  уваги  -  вірші  неперевершеного  майстра  слова,  безмежно  щедрої  людини,  батька  п’ятьох  дітей,  донецького  шахтаря  Сергія  Терсімонова  (1953-2012).  Досі  перебуваю  під  враженням  після  прочитання  його  посмертної  книги  "САТИРА  НА  ПОЛМИРА".  Гострі,  влучні,  сміливі  афористичні  рядки,  поєднані  зі  стриманою  чоловічою  лірикою,  глибоко  запали  мені  в  душу.  Ця  людина  здатна  смішити  навіть  із  того  світу  (кінець  цитати).

Але  там,  як  побачите,  не  тільки  сатира.  Мені  ближча  його  лірика.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858064
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2019
автор: Лавинюкова Тетяна