РОСТЕ КОЗАК

Летять  за  обрій  дикі  гуси.
росте  козак,  чорніють  вуса.
Цвітуть  сади  плекають  мрії,
не  гасне  полум’я  надії.
Кружляє  сокіл  над  полями,
земля  вмивається  морям.
на  небі  барвиться  проміння,
а  мати  впала  на  коліна.
Ростила  сина  синьооким,
могутнім,  гарним  та  високим.
Прийшла  у  світ  лиха  година,
забрали  в  неньки  того  сина
і  привезли  його  в  труні,
журба  покрила  ясні  дні.
Засох  той  дуб  зламалась  гілка́,
не  п’є  корінням  сік  берізка
та  спогадів  минає  низка.
На  сірій  репаній  ріллі
осот  колючим  лихом  родить!
Немає  правди  у  війні!
Нечиста  сила  смертю  плодить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2019
автор: Олег Крушельницький