О мила! Пробач мене, я мусив раптово і несподівано полетіти. Далеко, і напевно надовго. Щось відчувало серце, бо я так довго дивився у твої очі і не міг відірватись. Так гостро бракує твого ніжно— гарячого погляду, твоїх неймовірних долонь, твоєї особистості... Буду дуже сумувати... Тішить тільки одне, що як ти казала — ніхто не помер, Бог любить кожного, і не дасть випробувань надміру... О Незбагненна!!! Всі звуки, всі кольори, всі сильні слова будуть нагадувати про тебе. Я не знаю як складуться обставини надалі, але я тебе дуже кохаю! І твоє кохання — це саме яскрве почуття у моєму житті! Надзичайно дякую тобі. Любов народжується в одну мить, але буває, що не зникає вже ніколи. Ніжно тебе обіймаю!!! Твій люблячий вітер!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857739
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2019
автор: Witer