Такі слова казали і не раз,
І я вам хочу розповісти нині.
Саме сьогодні наступив той час,
Коли з’явились крила лебедині.
Люблю…Хіба ніхто не говорив,
Чи може хтось не називав – кохана,
А чи чудес в пориві не творив,
Не повертався із побачень зрана?
Чи може хтось не кликав до вінця,
А чи не клявся все життя любити?
Такі слова любому до лиця,
Із ними можна все життя прожити.
Є в кожному житті такі слова,
Які не варто вимовляти вголос.
Від них сивіє зразу голова,
А в голові утворюється хаос.
Ніколи не кажіть комусь – прощай!
Краще сказати - я ще повернуся…
Знайди слова і ними повтішай,
Щоби кохана до грудей горнулась.
Різні слова казали і не раз,
А я прошу таке запам’ятати!
Несіть тепло, щоб не було образ,
В любові щастя – ви повинні знати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857699
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2019
автор: Віталій Назарук