Роздуми…

Гребінець  ранковий
пробігся  по  верхівкам  дерев.
Все  навкруги  покропила  роса.
Бачу  дороговкази,
але  не  йду,  а  тупцюю  на  місці,
ніби  руки  та  ноги  зв'язані.
В  дієвий  та  трохи  дивний  час  живу,
далекосяжно  вже  не  мрію,
взяла  у  полон  безнадія.
Давить  життя,пресує,
не  жаліє,  підрубує  крила.
У  далечінь  світлом  не  манить,
дарма  що  обманює  надією,
не  здійсненною  мрією,
більше  ні  в  що  не  вірю...
Даремно  сплив  довіри  час,
залишився  малий  сил  запас.
Двобій  Добра  і  Зла  двогострий
триває  по  всяк  час.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857563
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2019
автор: Svitlana_Belyakova