*******

Чом  сумуєш,  моя  пташино?
Чом  пісень  не  співаєш  ти?
Замерзають  цупкі  хвилини,
Відміряючи  днів  хрести.

Чорнослізно  там,  окрай  гаю,  
Плаче-журиться  бузина  -  
Вона  відчай  твій  колисає,
Чи  ж  її  у  тім  є  вина,

Що  зима  розпустила  коси,
І  скрипучим  зробився  світ.
Чуєш,  ворон  з-за  хмар  голосить,
Знаменує  снігів  політ.

Не  сумуй,  моя  пташко  мила,
До  тепла  сім  відлиг,  сім  хуг.
Дуже  скоро  відчують  крила,
Як  життям  просочився  луг.

Як  парує  земля  щедротна,
Видихаючи  зимний  гнів.
І,  зриваючи  з  цвіту  ноти,
Заспіваєш  ще  бузині.

Ну  а  поки,  чекай  малече,
Слухай  ритми  морозних  снів.
Палить  вовну  холодний  вечір...
Ще  один  день  відполотнів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857562
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2019
автор: Ірина Кохан