Я скеля я скеля
І скоро мене проб'ють
І скільчиться злякане сонце дитям на моєму грудді
І всиплються стяті осколками квіти як сяде сутінь
І переступить їх людність
Назавтра і далі
І тисячі літ по тім
Я дам цьому сонцю ковзкий і сумнівний дім
Об кожне ребро спотикнеться своїм промінням
І стратить шанс на прозріння
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857539
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2019
автор: