[youtube]https://youtu.be/PGXI-CY1jyw[/youtube]
Я так хотіла, від нього заховатись
Як від дощу, холодного, з вітром, градом
Красунчик мріяв, що здатна закохатись
Просив настирно… Давай пройдемось садом…
Очі, як зорі… Хитрий і смілий погляд
Здалось все добре, в обіймах знайшла спокій
Та в тій спокусі… Запали страх й тривога
Немов тонула, в річці стрімкій, широкій…
Де ж береги ті? Хочу з води тікати
Я в ній не риба, ловлю ковток повітря
Волі бажаю, не зможу покохати
Мов рак вчепився, ті руки - гострі вістря….
В душі волаю, я благаю відпусти
Дихнуть не можу, уста ловив миттєво
На смак солоні… Це ж сльози, не руш коси!
Мені б звільнитись… Не марнуй час даремно!
Ти зимній вітер, холодний, неприємний!
Слова пекучі… . Спішила по стежині
Нащо терпіти, лишать осад полинний
Не переслідуй - запам`ятай віднині.
2000р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857532
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2019
автор: Ніна Незламна