* * *
Час –
багатство моє і пилинка,
мого потягу дим в путі...
Де ж сенс їзди ось цеї знайти?
Як відкрити,
що ховає ця скринька?
Час –
чаруючий в мені Вселенський джаз,
бузковий по пустелі верблюд,
до оазису вічний маршрут...
О, життя –
ти є дар в земний Вернісаж...
Час
бути тут, творити на удачу
з кришталю гойдалок, гривастих скакунів;
пейзажів ще мелькання і підків...
Чи зможу
за любов
й такий букет –
віддячить?
10.12.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857531
Рубрика: Нарис
дата надходження 10.12.2019
автор: Променистий менестрель