Отак стоїш і дивишся на світ

Отак  стоїш  і  дивиться  на  світ,
А  він  такий  здається  первозданний  !!!
Ось  комашня  ,  там  сонце  серед  віт.
Малюк  замурзаний  -  такий  прегарний
Медового  бузку  смакує  цвіт.
Все  дивишся  і  дивишся  на  світ...
А  може  істина  в  малій  стеблинці?
Листочку  ,  який  здійснює  політ,
Кульбабки  переспілої  пушинці  ?
Все  дивишся  ,  і  дивишся  на  світ....
І  буде  все,  як  сотні  літ    колись
І  джміль  кружляти  буде  знов  полями,
І  чиста,  і  прозора  неба  вись,
Як  і  колись  ,  нахилиться  над  нами.
Отак  стоїш  і  дивишся  на  світ
Де  сонце  в  полудні  ховається  між  віт...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857497
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2019
автор: Тетяна Акименко