А давай, ми влаштуєм вечерю
Романтичну, як вперше колись,
Щоб мелодії ніжні із нею
Ще сильніше в душі розлились
Помовчімо, згадаємо тишу
В ній своя була також краса
Я чарівність ніяк не залишу,
Ті прекрасні для серця слова
Розіллється по кожній частинці
Дивна пісня, що щастям бринить
І при кожній найменшій хвилинці
Так, як вперше її відтворить
Ніжні звуки такі неповторні
Чути милі, ласкаві слова,
Ми змінилися може лиш зовні,
А душа в нас залишилась та.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857487
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик