ШКОДА ТЕБЕ, УКРАЇНО…

Шкода  тебе,  Україно,
Шкода  тебе  й  сумно
Радять  собі  твої  діти
Зовсім  нерозумно.
Мають  вже  третій  десяток
Власную  країну,
Але  з  рабства  вікового
Не  випрямлять  спину.
Та  що  вона  бідна  зробить,
Як  цвіт  погубили,
Цвіт  нації  весь  під  корінь
У  землю  зарили.
Не  дали  плодам  дозріти
Власних  думок,  долі
Окупанти  історію
Іншу  вчили  в  школі.
Вчили  синів  твоїх  й  дочок,
Зав'язавши  очі,
Щоб  не  бачили,  не  чули
Ми  слова  пророчі.

В  нас  героями  були
Кати  України,
Як  ти  взагалі  воскресла
З  такої    руїни?
У  Полтаві  скільки  літ
Прославляли  бій,
Прославляли  ворогів,
А  не  народ  свій,
Який  не  бажав  москви,
Прагнув  вільно  жити
І  Батурин  показав,
Які  московити.

Відновили  пам'ятник
Другій  Катерині,
Яка  зруйнувала  Січ
І  пройшлась  по  спині
Шпіцрутеном,  канчуками,
Палями,  вогнем..,
Як  це  можна  зрозуміти?
А  ми  з  цим  живем.

Накладали  анафему
На  кращих  синів:
"Мазепинці,  Петлюрівці,
Бандерівці..."  Слів,
Ядовитих  не  жаліли
На  найкращих  з  нас
І  до  чого  добрехались
Бачимо  в  наш  час.

Кращі  сини  України
За  неї  воюють,
Та  здається  так,  що  більшість
Пострілів  й  не  чують
І  не  бачать,  і  не  хочуть
Бачити  -  ВІЙНУ!
Розуміти,  що  на  світі
Маємо  одну,
Одну  Матір-Україну
Другої  не  буде,
Пробудися,  схаменися
Український  люде.

08.12.2019  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857404
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 09.12.2019
автор: Олекса Терен