Добив чи навчив?

     15  –  гарний  вік!  Юність.  Краса.  Амбіції.  Комплекси…
Задовгі  ноги,  замалі  очі,  висипи  на  обличчі,  не  такий  ніс  –  щоденні  доньчині  "пошкодуйте  мене  хто-небудь!",  "переконайте  в  протилежному!"
     Струнка,  вродлива  п’ятнадцятирічна  Марійка  веде  свого  молодшого  братика  з  садочка  додому.  Хоча  можна  посперечатися,  хто  кого  веде,  адже  наздоганяти  малого  бешкетуна  доводиться  сестричці:
     -  Не  поспішай!  Не  біжи!  Неслух!!!
Малюк  ніби  не  чує.
     -  Впадеш!  Порівняєш  асфальт!  Розіб’єш  носа  –  буде  негарний!
Зупинився.
     -  О!  Подіяло!  –  подумала  Марійка.
Малюк  повернувся  до  сестри  обличчям:
     -  А  ти  де  падала?!
Кількість  скарг  доньки  на  свою  зовнішність  зменшилась,  а  в  присутності  "не  чую,  але  записую"  вона  все  частіше  промовляє:  "Я  така  гарна!"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857396
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2019
автор: Серафима Пант