ТЯЖКО НА ДУШІ

Коли  так  тяжко  на  душі,
і  серце  камнем  тіло  тисне.
Так  хочеться,побути  в  тишині,
й  зануритись  в  думки-і  як  найшвидше.

Як  мандрівник,мандруючи  в  думках,
долати  всі,життєві  перешкоди.
Прокласти  думкою,майбутній  шлях,
в  душі  позначити,маршрути  і  заплановані  дороги.

Усі  дороги,та  усі  шляхи,
що  хочу,чи  повинен  подолати.
Тому  і  прошу,допомоги  в  тишини,
а  серце  прошу  -підтримати  і  підказати.

І  тиша,що  панує,в  кімнаті  і  душі,
як  поводир,показує  мені  дорогу.
Показує  куди  і,що  робити  у  житті,
і  як  з  життям,потрібно  крокувати  в  ногу.

А  ще,не  відчуваю,як  в  сон  занурююся,я-
тільки  тепло,від  ковдри  зігріває.
В  думках  і  тілі,панує  теплота,
а  тіло  і  душа  розслаблюється-відпочиває.

Ця  ніжна  тиша,помічниця  є,моя,
нераз  від  "вибуху",урятувала  серце  й  душу.
Показувала  на  помилки,штовхаючи  в  нове  життя,
наче  мале  дитя-тиша  веде  мене,за  руку.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857321
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2019
автор: Бабич