Пожалівсь Олесь матусі,
Я до школи не вернуся.
У дверах стоїть Андрійко,
Забирає всі копійки.
А за партою Світланка,
Забира в мене сніданки.
Грицько зуба чуть не вибив,
Та ніхто цього не видів.
Ще не хочу бачить Мілу,
Заховає знов мобілу.
А по партах Ромка скаче
І від нього кожен плаче.
Є в нас модниця Оксана,
Як укусить, буде рана.
Неслухняненький Іванко,
Змалював всю вишиванку.
Таня шарпає за коси,
Майже вирвала волосся.
А коли в нас малювання,
Забирає альбом Аня.
Є у класі ще Іринка,
Вона начебто пружинка.
Як побачу я лінійку,
То враз згадую про Лільку.
І гроза у нас у класі,
То звичайно хлопчик Вася.
Він так копається грізно,
Калатухи дуже слізьні.
Мамо, всі мене не люблять,
Наче в бубен мене бубнять...
Ти скажи мені синочку,
Що у тебе за деньочки.
В школу ходять, щоб учитись,
А не бігати і битись.
Розкажи мені будь - ласка,
Чом на штанях в тебе краска?
Чом в щоденику у тебе.
Довгов'язий стоїть лебідь?
Зауважень ціла купа,
А ти кажеш школа - мука...
Сину, мабуть в тобі справа
Твоя розповідь лукава.
Ти ж такий непосидючий,
Учиш тебе, усе учиш...
Знаю я твої манери,
Вчитель виганя за двері.
Бо ти кожного дратуєш,
Друзів зовсім не цінуєш.
Наклепи кругом збираєш
І тому усе це маєш.
Тож іди спокійно в школу,
Поведінку май чудову.
І тоді твої всі друзі,
Будуть завжди в твому крузі.
Тебе будуть всі любити,
Тож не треба їх судити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857268
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)