Коли мовчиш, то чуєш - як говорить світ
І так багато вже пройшло століть
Народжуються - жити й з часом помирають,
Грішать, кохають, люблять щиро, плачуть,
Сміються, розмовляють, відчувають -
Баланс тримає світ, що під вагою вже стомився
І стогін тихий чути в звуках, що приглушують його,
Гудки, дзвінки, шум, стукіт повсякденний звідусіль
І тільки ніч наступить, стогне, а часами він і плаче
І тільки хто уважний, зрозуміє той почує і побачить,
Той жаль і сум землі, що у дощах словами крапотить,
А завтра знову день і все спочатку, час біжить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857246
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2019
автор: Ірина Комендант