Давні звичаї

Снігом  із  морозами  грудень  починається,
Вже  скувало  кригою  ріки  і  ставки,
Час  коли  із  казкою  білий  світ  стрічається,
Ближче  наближаються  радісні  святки.

Коли  Катерини  й  Введення  промчалося,
Жіночки  молилися  за  сім’ю  й  любов,
В  парубків  з  дівчатами    все  лиш  починалося,
Вечорниці  кликали  на  гуляння  знов.

По  хатах  юрбилися  юнки  з  ворожіннями,
В  доленьки  дізнатися,  коли  прийде  мить,
Справдиться,  й  не  буде  вже  більше  сновидіннями,
Схоче  гарний  парубок  щиро  полюбить.

Юнаки  збиралися  дружними  ватагами,
У  віконця  стукали,  і  вели  музик,
Сміло  залицялися,  до  дівчат  всміхалися,
Парубки  у  кого  є  з  перчиком  язик.

Голосами  сильними  гуртової  вшкварили,
Аж  шибки  здригалися,  йшла  кутком  луна,
Каблуками  весело  об  долівку  вдарили,
А  у  скрипки  втомлено  хлипала  струна.

Калиту  кусали  всі,  самогон  з  наливкою,
Пишнії  вареники  зварені  в  печі,
І  понаїдалися,  і  натанцювалися,
З  вечорниць  розходились  пізно  уночі.

07.12.2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857241
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.12.2019
автор: Інна Рубан-Оленіч