Наша доля.



                                     Наша  доля  -  України  доля.
                                     Україно,  заклич  свою  долю.
                                     І  вона  прийде  у  сонячнім  світанку,
                                     А  ми  їй  скажем  "  Доброго  ранку!"
                                     Доле,  ти  наша  доле,
                                     Безмежне  пшеничне  поле.
                                     Маками,  ромашками  заквітчана,
                                     Земля  твоя  із  небом  повінчані.
                                     І  родяться  тут  богатирі  козачата.
                                     Ой,  красиві  ж  у  нас  є  дівчата.
                                     Пісня  дзвінко  лунає.
                                     Україна  своїх  дітей
                                     На  свято  скликає.
                                     А  їх  по  цілому  світу  багато.
                                     Нині  твориться  свято,
                                     Свято  української  Долі.
                                     Хліба-солі  усім  вистачає
                                     І  повняться  глеки  медом-вином.
                                     За  яким  ще  ми,  друзі,  
                                     Шукаєм  добром?

                                   Господь  із  нами,  а  ми  із  Ним.
                                   Радіймо,  люди,  життям  цим.
                                   Повнота  щастя  у  Господі  Є.
                                   А  де,  любий,  те  щастя  твоє?
                                   І  щасливою  буде  наша  Доля,
                                   Коли  виконуватиметься
                                   Божа  воля.

                                   "  Отож,  не  журіться,  кажучи:  Що  ми  будемо  їсти,  чи:
                                       Що  будемо  пити,  або:  У  що  ми  зодягнемось?  Бож  
                                       усього  того  погани  шукають,  але  знає  Отець  ваш
                                       Небесний,  що  всього  того  вам  потрібно.  Шукайте
                                       ж  найпершеЦарства  Божого  й  правди  Його,  а  все  це
                                       вам  дадасться.  Отож,  не  журіться  про  завтрашній  
                                       день,  бо  завтра  за  себе  само  поклопочеться.  Кожний
                                       день  має  досить  своєї  турботи!"  (  Мт.6.  31-34).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857199
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2019
автор: яся