КАЛИНОВА ДОЛЯ

Вже  сонце  на  захід,  туман  у  долину,
Гніздяться  лелеки  на  ніч.
Цвіте  біля  хати  червона  калина,
Здалеку  покрикує  сич.

Дурманить  повітря  п’янка  матіола,
По  небі  хмарини  пливуть.
І  небо  збирає  зірки  до  подолу,
Вони  спочивати  ідуть.

Дві  донечки  в  хаті  –  матусі  розрада,
Вона  в  них  не  чує  душі.
Маленькі  були,  але  це  вже  позаду,
Тепер  йдуть  свати  звідусіль…

Вона  по  ночах  рушники  вишиває,
І  дивиться  в  темне  вікно,
Неначе  до  доньок  когось  виглядає,
Хоч  внуків  вже  має  давно.

Роки  пролітають,  калина  червона,
Ховає  прожиті  роки.
Про  час  на  калині  нагадують  грона,
У  доньок  ростуть  козаки.

Вже  сонце  на  захід,  туман  у  долину,
Гніздяться  лелеки  на  ніч.
Цвіте  біля  хати  червона  калина,
Здалеку  покрикує  сич.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857154
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2019
автор: Віталій Назарук