Волонтеру, прекрасній, чудовій людині
Лідії Іванівні Сівак присвячую:
Усі сидять в теплих домівках,
Живуть турботами буття.
Вона ж, невтомна наша бджілка,
Бійцям покращує життя.
Завжди в дорозі: в дош, чи в спеку,
А чи мороз міцний тріщить,
Вона примчить до них здалеку,
Щоб підбадьорить й звеселить.
Щоби привезти щось смачненьке,
Чи побутові речі їм,
Щось близьке серцю і тепленьке
З домівки рідної усім.
Вже п’ятий рік отак щоднини,
Як мати рідна для бійця, -
Йому підтримку і родинам
Несе невтомна жінка ця.
Тож побажаємо терпіння,
Здоров’я, шастя ще її,
І Божого благословіння
Для всіх бійців й її сім’ї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857114
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 06.12.2019
автор: Ольга Калина