Хуртовина гуляє по полю,
Замітає недавні сліди.
Я писав твоє ім’я тут – Оля,
Думав буде воно назавжди.
Я просив хуртовину мовчати,
Твоє ім’я щоб в полі росло.
Проте вітер почав ревнувати,
Ймення Оля немов не було.
Ще не раз напишу твоє ім’я,
Хай хурделить довкола зима.
Мені треба хоч трішки безхмар’я,
Щоб ім’я зберігала земля.
Коли лютий закрутить надворі,
Ім’я Оля я викладу з квіт.
Хай побачать любов мою зорі,
В її пам’яті лишиться слід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857037
Рубрика: Присвячення
дата надходження 06.12.2019
автор: Віталій Назарук