ПОРУХ І ПОРУХА

       випав  раптом  сніг  -
       спонука  до  роздумів.
       І  ось!  На  тобі...    
[youtube]https://youtu.be/PK6syRBkBA8
[/youtube]
[i][b][color="#0d7dba"]Мені  близькі  природи  коливання,  
пору́хи*  й  по́рухи*  її  близькі  –
надмірна  жвавість  й  свідчення  вмирання,  
і  викрути,  і  покрути  слизькі…

Як  по́рух  вітру  і  листви  пору́ха
(причинно-наслідкові  це  зв’язки),
як  віть  одягне  –  намість  шат  перуки  –
намиста  діамантові  разки.

Від  по́руху  душі  цвіте  людина,
пору́ха  ж  гне  її  жорстоко  вниз.
Й  буває  –  в  неї  є  якась  година,
щоб  ухопитись  за  життя  карниз!...

Та  все  ж  колись  свої  брудні  сорочки
ми  знімемо  і  викинемо  геть,
в  чистилищі  одінемо  віночки  –
читач  ти  правовірний  чи  поет.  

Така  вона,  всепереможність  смерті,  
такий  життя  неслушний  моветон:    
як  сторінки  минувшини  всі  стерті  –
відкрити  океану  свій  кінгстон**.[/color]  [/b]

03.12.2019
_________
*В  українській  мові  є  два  подібні  за  звучанням  
(але  не  за  значенням)  подібних  слова  (не  омоніми):
 по́рух  і  пору́ха...  Автор  спробував  «обіграти»  ці  
терміни  в  своєму  творі.  Як  це  вдалось  йому  –  судити
читачеві.  Експеримент  може  бути  вдалим,  і  не  дуже.
Та  на  те  вона  і  творчість,  щоб  пробувати,  творити…
**Клапан  у  підводній  частині  корабля,  який  екіпаж  
відкриває  за  необхідності  вимушеного  затоплення.
[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856802
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2019
автор: Олекса Удайко