Не втрачу гідності ніколи,
Як би не хтіли вороги.
Не прагну сісти на престолі,
Мені і лавка до снаги.
Я розірву найкращу дружбу,
Коли мене штовхають в бруд.
Служу я честі й свою службу,
Рахую за помірний труд.
Коли настане час до бою,
Візьму на плечі автомат.
І гідність заберу з собою,
Бо ж, як без гідності солдат.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856735
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.12.2019
автор: Віталій Назарук