Колорит Бердичева

Ти  що  не  чув  про  наш  Бердичів?
(З  віків  прадавніх  тут  стоїть)
То  я  скажу  тобі  у  вічі,
Що  саме  тут  потрібно  жить.

Коли  проснешся  в  місті  цьому,
Відкриєш  навстіж  тут  вікно
Й  почуєш  мову  всім  знайому,
Що  так  близька  тобі  давно.

Тут  тітка  Сара  свого  Фіму
Перед  сусідом  вихваля,
А  той  цю  розповідь  нестиме,
Й  дізнається  уся  рідня.

Тут  Фелікс-поляк  цілу  нічку
Десь  на  Прогресі  працював,
Від  Вілі  грошиків  заначку
В  своїй  кишені  заховав.

А  вона  жінка  дуже  хитра
Його  заначку  віднайшла
Й  розмова  їх  несамовита
Враз  понеслася  із  вікна.

Ти  ж  наливаєш  в  філіжанку
Духмяну  каву  заварну
І  доброго  бажаєш  ранку  -
Сусідам  стало  не  до  сну.

А  хто  не  знає  про  Бердичів,
Той,  мабуть,  й  в  світі  не  живе,
Бо  кожен  в  нього  запозичив
Для  себе  щось  таке  близьке.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856312
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2019
автор: Ольга Калина