Посмішка створює з поглядом дисонанс.
Очі втуплені в білі двері.
З тієї сторони вже, напевно, нікого нема -
Пустота на рівні артерій.
Не почуття - відчуття, дотиковість,
Тактильність несказаних фраз.
У нірвану відносить себе свідомість,
Потім надходить сказ.
Відчуттєві нічні години, секунди
До шкіри, звуку, до подиху.
Все, що залишилось - буде забуте.
Незнайомці один для одного.
Дорога повітря, дорога землі -
Наближення більшої відстані.
В рюкзаку - білі речі, сірий день надворі -
Мозок рятує від істини.
*
*
*
Посмішка створює з поглядом дисонанс.
Очі втуплені в білі двері.
З тієї сторони вже давно нікого нема...
Пустота на рівні артерій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856245
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2019
автор: DariaB