Ми злими стаємо, бо добрі…

Ми  злими  стаємо,  бо  добрі,
Бо  сприймають  добро  як  слабість.
Бо  грають  в  душі  низькі  ноти  
І  високими  вже  не  стануть.

На  репіті  кожна  літера  слів,
На  репіті  слова  і  речення.
Напевно,  так  і  хотів...
І,  може,  трішки  приречливо...

Стати  злою,  щоб  бути  сильною
І  сприймати  життя  як  тлінність...
Порвалось  струною  тихою  -
То  мене  залишила  ніжність...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856136
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2019
автор: DariaB