Як осінь пощезне

Як  осінь  пощезне  під  блиском  льоду
І  кане  вглиб
Так  я  перекину  себе  зісподу
На  інший  штиб

І  стануть  кристали  мені  очима
Льодини  -  тілом
І  встане  зима,  і  багрову  схиму
Побілить  в  біло

І  рот  мій  суворо  зачне  мовчати
Свою  молитву
До  мене  приходитимуть  дівчата  
Як  в  воду  литу

І  буде  їм  сиро  й  направду  прикро
В  моїй  зимі
Бо  хто  її  викрав,  отой  і  викрив
Тепер  юрмі

Бо  хто  її,  зиму  цю,  зрушив  з  місця
Як  сніг  із  гір
Той  бачив,  як  з  літа  стриміла  вісь  ця
У  мій  позір

Як  чулася  кепсько  я  без  морозних
Сухих  вітрів
Як  сходили  в  лоні  моєму  рози
В  рахунку  днів

Як  плідно  я  бавилася  словами
В  осінню  яв
І  як  тихий  голос  моєї  тями
Вкінець  зів'яв

Та  грудень  примусить  цю  осінь  стати
На  льоду  бритву
І  рот  мій  суворо  зачне  мовчати
Свою  молитву

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856098
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2019
автор: Кузінатра