Біла біла королева
Снігова
Перетворює дерева
На дива.
То насипле срібла трохи
Їм на чуб,
Наче велетень казковий
Стоїть дуб.
Кучеряві довгі коси
У беріз
Вкрили теж сріблясті роси -
Краплі сліз.
Вона снігом засипає
Всі стежки,
З вітром у танку кружляє
Залюбки.
На шляху ж бо вже зупинку
Їй нема.
Хто ж ця королева дивна?
Це...(Зима).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855929
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 26.11.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський