Темна ніч опустилась на землю,
Морозець щипле залишки трав.
Посріблив при дорозі тополю
І мій спокій життєвий украв.
Зупинився на хатнім порозі,
У відмірянім кроці аршин.
Розгубились думки голомозі,
Геть розбились об товщу вітрин.
Однозначність чепурить дволикість,
Повсячкенності стійкий декор.
Із пітьми підіймається хтивість,
Як відозва на рабський покор.
Рух життя ж у поклін до погосту,
Де за все буде складений звіт.
Не знайдеться відкупного кошту,
Щоби смерть не прийшла до воріт.
25.11.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855894
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2019
автор: Валентина Ланевич