Чарує високий політ птаха,
Кожного своя граціозність.
Це ж Творця спроможність
Брати висоту одним махом.
Картина див з будівлі даху
Манить гори мала високість.
Літак долає хмар глибокість
Небес висот в полоні страху.
Ракетою хочеться на небо,
Подолати справно тяжіння,
Роздивитись людства амебу.
Настане тілам праху тління.
Проте душа на вічності габі
В спасіння зронить насіння.
(Сонет)
27 липня 2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855859
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 25.11.2019
автор: Володимир Кепич