Я намалюю серце на снігу,
Нехай воно розтопить твоє тіло.
Я смуток твій розжену,і прийду,
Коли душа померла і зомліла.
Ти почекай,не треба лиш страждати,
Сумні думки від себе прожени.
Ти кажеш,що не вмієш вже кохати?
Тобі тепла замало віддали!
Хай сніг іде!Хай падає на землю,
І хай малює серце на вікні.
Коли на дворі стане зовсім темно,
Тоді я знову явлюся тобі.
Німа любов,і теплий поцілунок,
Врятують твоє серце від біди.
Ти завжди десь шукала порятунок,
Але його ти не могла знайти.
Тікай від всіх!Побудь одна з думками,
Лише мене від себе не жени.
Не дай нікому стати поміж нами,
Лише між нами не будуй стіни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2019
автор: El DoRaDo