Нудьга за Богом. Гостра і болюча.
Релігія її не втішить геть.
Нудьга за Богом кожну душу мучить,
А не минущі лиха, біди й смерть.
Одвічна і конституціональна
Потреба духу — бути поруч з Ним.
Природа духу є універсальна:
Повинен бути кожен дух одним
З Його життя учасників і свідків,
Так само, як Він нашого життя
Є свідком і учасником. Ось звідки,
Він є доступним нашим почуттям.
Нудьга душі — це гострий біль розлуки
З Його життям, це є нудьга за Ним.
Розлука з Богом є нестерпна мука.
Життя Любові й Бога, де Вони —
Не щось розлите в світі, а особи,
Є вічним домом кожної душі.
І вічний дім цей замінити спроби
На інше, на якісь доми чужі —
Заняття марне всіх у світі цьому,
Даремна і порожня метушня.
Колись я врешті повернусь додому.
Діяльність кожного мойого дня
Йде з цього надприродного натхнення.
Жага за Богом, ця нудьга за Ним
Мені дарує Божі одкровення,
Що мудрість і любов несуть вони.
Ми — риби, вийняті з води, в цім світі.
Компенсувати рибі брак води
Є неможливим. Отже Божі діти
В розлуці з Богом мучаться завжди,
Допоки не повернуться додому
І вічне місце не займуть своє.
Народження і смерті в світі цьому —
Це мудрості й любові школа є.
Любов і мудрість відкривають очі
Душі на дійсність. Ясно їй стає
Чого вона насправді вічно хоче.
Всвідомлюючи прагнення своє,
Вона природно не страждає більше
Від будь-яких тутешніх бід і лих.
Нудьга за Богом. І нічого більше
Не тьмарить в цьому світі днів моїх.
[i]23.11.2019, Чернігів[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855646
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2019
автор: Петро Рух