Я закоханий у твої вулиці,
У ці перетини свідомості й розуму
І в людей, що так швидко забулися.
Коли ти поряд, не хочу до космосу
Зачарований твоїм обличчям,
Що на стінах, у віршах й в папері.
Кожен день тут, неначе сторіччя.
Твої тіні всміхнулись химері.
В тобі завжди запах осені.
Іду босим старими стежками,
Які знову росою зрошені.
Всі непрохані стежать за нами.
Чом же твоє серце поранене?
Закривай усі свої брами.
І сьогодні, любий, ховай мене,
Сонні леви блукають дворами.
18.10.19 ©Стася
(Максим Стаськів)
(Maksym Staskiv)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855615
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2019
автор: Моряк