Така була щедра зима –
на сніг, на любов і надію...
І більше нічого нема.
І я з цим нічого не вдію.
Пірнали у сніг снігурі –
було їм не боязко з нами,
бо хтось Головний – угорі –
роздмухував щастя незнане.
Потріскував лід на воді.
Всміхалася зіронька рання:
ми надто були молоді –
ще вірили в вічне кохання.
Вуста твої вітер займав,
і ти тамувала зітхання.
Така була щедра зима...
По-справжньому наша – остання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855544
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2019
автор: Олександр Таратайко