Роздивимося два твори, автор: уляна задарма.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746771
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746389
Усі ми знаємо, що два твори трапляються, коли не відпускає. Трапунок зробив отвір, доки все не витече, не закрити.
За мету візьмемо розгледіти відмінності у замальовках, що писані майже одними словами. Укладемо таку собі аналітичну вправку з предмету стану тривожності щонайменше, гуманізму щонайбільше.
Градус апокаліптичності, націкавіший тут предмет аналізу, вочевидь є вищим у українськім творі.
У російській версії "бездельник" темперує все наступне, одразу перекриває можливість емоціонального спуску до спочуття.
Фігура людини, що потрапила у біду, має тут яскравого конкурента, - півня- серпня, що біжить і відтягує на себе частину уваги. Тобто, російська версія є менш центрованою. Перша строфа - вільна від напруження, не несе підготовчого навантаження, "жара невіносимая" не має належного словесного оточення, тож тіло не хоче її згадувати.
"Мозг", що фіксує, належить, скорше спостерігачеві, і з першого прочитання, і з другого так видається.
Роздивляючись твір знизу догори, я отримала хистку упевненість, що слід бачити все те крізь вікно трамваю. Така думка інакше структурувала вірша і додала динаміки, не розпізнаної за першого розгляду.
Наприкінці: слово "увы", особисто я не вживаю, коли говорю про трагічне. Мені видається, що воно емоційно зашвиргалося сторіччя тому і втратило здатність нести напругу, надбавши зверхньо-недбало-гумористичного відтінку.
Натомість перша строфа української версії одразу занурює у пекло: "фата-морганить" "розетка", "пульс", "крізь меди" – неймовірно вдалий семантичний гарнітур, він вимушує тіло вібрувати, наче ти у маршрутці біля водія.
Друга строфа духом набирає темпу. Текст іде закрутом, хвилею виносячи фігуру перехожого. Цей літній чоловік, "поцілований" сьогодні сонцем, лежить в оточенні людей. Він сьогодні не прийде додому.
А довкола розкидаються шовкові хвилі буття: литки, бджоли, персики... Булькнуло життя у водокруті, і пішли хвилі, - хоч як не жаль, проте швидку вже викликали, треба йти. Щемить, що хтось покинув той "стовп, підлитий песиком".
Вертаюся до тих двох версій укотре. Бо то величні тексти, хай і не рівноцінні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855470
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2019
автор: Еkатерина