Листок зірвавсь, крутився по стежині,
Мо» притаїтись в купі, чи в спориші,
Шукає схов - ой, холодно ж, як нині,
Чи й долечу, я туди в листву, в кущі.
Ото б зігрітись й чути пташиний спів,
Нехай й твою, осінню колискову,
Вітре не вій, прошу вгомони свій гнів,
Мене женеш й зламав гілку вербову.
Осені сміх…. задріботів мілкий дощ,
Листочок впав, пригнічений водою,
Калюжі скрізь, шурхіт, це проходив хтось,
Боровся так, не раз, не два з судьбою.
Чом жорстка осінь, чому невблаганна?
А мені фарби давала золоті,
Радів, надіявсь, між нами кохання,
На жаль,не знав, що це, вже кінцеві дні.
15.11.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2019
автор: Ніна Незламна