О, красото, солодких душі мук!
Ти наче постріл в темноті у серце!
Ти ніжний з ранку дотик рук
Тієї, ради котрої пишу оце все!
Жорстока музо, чому ти мовчиш
Ховаючись в глибинах космосу темних?
Коли мій розум, прошу, навістиш
Щоб знов кохатись в образах таємних?
Ти відвертаєшся від мене і сумую
Так наче літо перетворюється в зиму.
Тебе до всіх, до всіх тебе ревную
Солодку мить таку, таку нестримну.
О, красото, солодких душі мук!
Хто я без тебе о чарівна музо?
Хто я? Тільки порожній звук…
І пошепки спитаю я – це ти Аліно?
(картинка з інтернету)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855357
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2019
автор: Ruslan B.