Осіння меланхолія

Осінь...жовкне  листя...
Одинока  я.
Завжди  щастя  сниться,
А  в  житті...  нема.

Що  не  день...то  холод,
Що  не  день...то  біль.
Від  моєї  радості
Залишилась...  тінь.

Тихий  шелест  листя,
Подих  вітерця,
Пробудили  раптом
У  мені...митця.

Й,  взявши  аркуш  в  руки,
Написала  я:
"Розчарування,  біль  та  муки..."
ДОСИТЬ  вже  цього  "ниття"!

Жити-  це  вже  щастя!
...бачити  красу...
А  все  інше  в  світі,  я  САМА  знайду!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855339
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2019
автор: Lanna