В твоїм саду уже кружляє листопад –
Чомусь тривогу кличе знов у твої сни...
І хоч літа вже не повернуться назад
Мине зима, а там не довго й до весни.
І в листопаді з неба падають зірки –
Хоч їх не видно – сто бажань їм загадай
Летять роки? – ну що ж, на те вони й роки
Та й восени буває ще в душі розмай
Нехай в саду кружляє щастям падолист –
Осіннім вальсом стрімко стелиться до ніг...
А ти своїм солодким мріям усміхнись
Не проганяй – зустрінь, пусти їх на поріг.
І в листопаді з неба падають зірки.
Роки летять? – ну що ж, на те вони й роки...
Автор О. Бондар (Бондаренко)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855228
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 19.11.2019
автор: Олена Бондар (Бондаренко)