Молитва і сповідь

Цей  вірш  про  чудову  і  тендітну  Наталю.
 Їй  всього  39  років.
Вона  мужньо  всі  роки  бореться  з  раком.
Та  цього  разу  хвороба  не  дає  
 шансу  видертися  з  її  лап…



Бринить  життя  тоненькою  свічею,
Ще  мить,  здається  згасне  назавжди.
Лиш  іноді  сухі  вуста  благають:
—Дай  смерті  швидше,  Господи…  Й  прости.

Боролась,  з  усіх  сил,  ти  знаєш,  Боже.
Чіплялась  за  життя  вже  стільки  літ
І  вірила,  любов  все  переможе,
З  надією  дивилася  на  світ.

Була  малим  човном  в  безмежнім  морі.
Життя  штормило,  був  і  дощ,  і  сніг.
В  молитві  до  тебе  у  щасті  й  горі
Знаходила  спасення  й  оберіг.

Коли  прийшла  біда,  лише  благала
Щоб  син  єдиний  трішечки  підріс.
Один  раз  відступила.  Я  ж  то  знала
Ти,  Господи,  мене  на  плечах  ніс.

У  веснах  я  цвіла,  зимі  раділа.
Тепло  несла  і  рідним,  і  чужим.
Завжди,  наче  мурашка,  я  трудилась.
Постукала  ж    хвороба    знову  в  дім.

Прости  мене..,  так,  не  святу,  а  грішну.
Молю  тебе,  нічого  не  кажи…
Лиш  посади  в  саду  своєму  вишню
І  синові  в  житті  допоможи.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855224
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2019
автор: Олеся Лісова