Залишилась тільки крона
Й поламане гілля.
Це радіоактивна зона –
Чорнобильська трагедія.
Прип’ять усе забере,
Змиє болючі рани.
Сльози батьків та дітей
Хусткою час затиратиме.
З дуба падають жолуді,
Жолуді, жолуді,
Знову розсипані по землі
Діти великого дуба.
Питають себе:
«Проростуть чи ні?»
Можливо, згорять у вогні.
Всі ми –
Діти великого дуба.
В смерті нотатки свої.
Чорним по білому склі
Пальцем малює хрести
Радіоактивний попіл.
З дуба падають жолуді,
Жолуді, жолуді,
Знову розсипані по землі
Діти великого дуба.
Питають себе:
«Проростуть чи ні?»
Можливо, згорять у вогні.
Всі ми –
Діти великого дуба.
Йод, молоко і вода –
Це раціон твого дня.
Одужуй скоріше,
Моя рідна мамо!
2019
© Богдан Кухта
[youtube]https://youtu.be/gx9CcUnpvTU[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/_A1Nt9wr_Y4[/youtube]
*Бонусні 2 тексти з 2019
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2019
автор: Kukhta Bohdan