Жінка каже чоловіку
-В злиднях жити нам довіку
В Європу, мабуть подамся
А ти, бізнесом займайся.
Протримався тільки місяць
Від голоду шукав місця
Де б це, на дурняк наїстись
ЩобИ й не перетрудитись.
З сльозами, знайшов заначку
В сараї, горілки пляшку
В голові вмить прояснило
Тож заквасив браги сміло…
Та забідкались, сусіди
Відведи Боже від біди
Женуть тільки ж для родини
На весілля, на хрестини.
Радий господар, бере сміх
Тож бізнес вдався, грошей міх
Скоро приїде дружина
Тож довів справжній мужчина.
Спішить жінка із Європи
Біля хати стоять копи
-Добре - ми на вас чекаєм
Саме протокол складаєм
За рік, мав попереджень п`ять
І штрафу, сплатив двадцять п`ять
Що ж тепер нам нині взяти
Залишити, вас без хати?
Жінка в сльози, - Де ж ті гроші?
Зайдіть в хату любі гості…
В руках, що було, віддала
Такі… заробітки мала…
12.11.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2019
автор: Ніна Незламна