Богу начхати на мої плани, в Нього завжди свої.
Іноді я вночі прокинуся й чую далекий сміх,
Чую уривки слів, як от :"Зможеш і переживеш"
Зранку дивлюся на те, що залишилось від пожеж.
Бог замість моїх мрій посилає мені дими.
"Ти туди не дивися щоб він тебе не спинив,
В тебе тут інші цілі, вища твоя мета"
Дівчинку просто з кузні видадуть, як метал.
Дівчинку, наче глину, змінюють кожен день,
Замість нових таблеток дали чомусь мігрень.
Дівчинку ще малюють, поки лише ескіз,
Дівчинці кажуть: треба просто пробитись крізь.
Дівчинку вчать, що щастя на голову не впаде,
Треба докласти сил, якщо хочеш колись в Едем.
Треба навчитись сухою виходити із води,
І щоб добре ходити - кілька разів впади.
Дівчинці посилають з неба щодня урок,
Щоби навчилась жити - тисячі помилок.
Щоб розрізняла швидко камінь де в грудях б'є,
Знала що буде добре, що ж колись її вб'є.
Дівчинці дали мозок, зошити і книжки
Щоби не мала часу вірити у казки.
Дівчинку досі кидають в воду та у вогонь,
Потім своїм характером покладе будь-кого.
Богу начхати на мої плани, в Нього завжди свої.
Іноді я вночі прокидаюся й чую далекий сміх.
Чую окремі фрази, як от :" Ти не підеш на дно"
Якби не Він я б, мабуть, здалася вже давно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854976
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.11.2019
автор: Кароліна Дар