Чуть-чуть і трішки

Сади  весною  зацвітуть,  не  хочеться  вставати  з  ліжка,  не  вистачає  десь  чуть-чуть,  а  інколи  спізнились  трішки!  В  коханні  не  усі  живуть,  комусь  наставили  вже  ріжки,  стали  байдужі  ми  чуть-чуть,  чи  ненавидять  зовсім  трішки!  Роки  життєві  промайнуть,  щасливі  заростуть  доріжки,  не  зрозуміли  десь  чуть-чуть,  що  думати  потрібно  трішки…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854958
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.11.2019
автор: Олег Князь