Золота осінь поволі мандрує,
А в серцю зоріє кохання.
Воно мою душу лікує,
Шле надії і сподівання.
Хоч вже пізня осінь,
А в душі весняна пісня лунає.
Серед хмар оголилася просінь,
А в любові віку немає.
Встеляється щастя в долині,
З пташиним співом лине в небеса.
Як зустрів тебе при калині,
Мене приворожила твоя краса.
Жайворонки своїм співом,
Натомлену душу чарують.
Кохання ллється переливом,
І насолоду нам дарують.
Допоки серденько горить,
Душа прагне любові.
Вона закохано гомонить,
І квітне наче котики вербові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854845
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2019
автор: Віктор Варварич